07 Тра, 2013

ТАЛАНТ

Geopoliticheskijj-mladenec

.БЕСІДИ З МАЙСТРОМ.

Від автора: Поданий  нижче текст, є  певного роду контакт Людини з її Майстром (Куратором чи Янголом охоронцем), чи як там собі можете зрозуміти. Автор не претендує на оригінальність, такі діалоги писалися у всі віки в різних формах і з різними прийомами літературного вислову. Пишуться і сьогодні  (Ніл Дональд Уолш “Бесіди з Богом”), і мабуть будуть писатися завжди, допоки житиме хоч один з нас, хто ставитиме питання про дійсність до себе самого. Автор навмисне не зазначує хто є ким у цьому діалозі. Читач зрозуміє все й сам. Тож приємного читання.

–          Що у нас сьогодні?

Можна сказати, найголовніша тема, – ТАЛАНТ. Хочу поговорити з Тобою про це явище в природі Людини, поняття в культурі, якість і процес, що робить Людину інакшою від інших.

–          Талант не робить Людину інакшою від інших, це сама Людина, робить себе інакшою внаслідок прояву власних переконань і відповідного ставлення до свого таланту. Вірніше сказати, внаслідок свого розкриття таланту, Людина створює своє власне враження (переконання) про себе, як про особистість, що наділена Богом тим, чи іншим талантом і тому ця особистість вже є інакшою, тобто вибраною, а відтак особливою, богоподібною. Тому і через це, така Людина часто створює своє бачення власної персони як осібної від інших, окремої, значить – обраної і вибраної і тому неподібної. І в цій неподібності стається так, що ця Людина потрапляє в пастку боротьби з іншими, так само обдарованими таким, чи подібним талантом Людьми. І в цій боротьбі відбувається змагання за першість. В боротьбі цій трапляється, що відкриваються нові якості – грані таланту Людини, і ви кажете про це як розвиток, чи зріст, постійно порівнюючи цю Людину з іншими Людьми, сповненими такими самими талантами і відзначаючи те нове і краще, що цій Людині вдалося здобути, а головне, створити. Так відбувається постійно з вами впродовж  усіх часів. Ми про це вже говорили, як про Гординю у Бесідах «СІМ».

Але ж не це мене цікавить. Чому Ти повів річ в цьому керунку?

–          Це всього лише точка, з якої ми розвиватимемо цю тему – ТАЛАНТ.

Добре. Отже Ти вважаєш, що боротьба є чимось таким, що ловить таланти і розвиває їх до певного рівня?

–          Боротьба завжди працює до певного часу і на певному рівні.

А що ж це за рівень такий?

–          Це рівень міжособистісної конкуренції. Змагання з поміж собі подібними.

І що? Ну так, змагання між подібними до себе завжди штовхає Людину до вчинення дій, що направлені до проникнення в тонкіші сфери теми її таланту.

–          Талант не має теми. Темою може бути вибраний Людиною напрям роботи її таланту. Власне у виборі теми з якою працюватиме талант Людини і відбувається провокативне створення гравітації тої пастки – БОРОТЬБИ.

Але ж боротьба рухає людину вперед. Незалежно чи то боротьба з іншими такими самими талановитими Людьми чи з самим собою…

–          Та ні… Якраз дуже і дуже залежно. Тому що боротьба з іншими, це є зовнішній конфлікт, а боротьба із самим собою, відповідно є конфліктом внутрішнім.

Але ж це відбувається одночасно. Внутрішній конфлікт штовхає Людину до вслухання у свій зміст, а зовнішній конфлікт підбурює Людину до вчинків стосовно середовища у якому талант себе проявляє. Інакше талант просто засне і відімре.

–          Ха –ха –ха. Ти розсмішив мене. Талант сам собою не може відмерти! Це робить тільки Людина!

Як? Що саме робить Людина, внаслідок чого вона перестає бути тим талантом, що ним проявилася? Чому так стається, що талант заходить в тупик, або розмагнічується чи вивітрюється?

–          Ось про це варто поговорити! Але Ти вже сам можеш чути, що питання твої бринять відповіддю в тобі самому. Тому буде вірніше і розумніше тобі самому спробувати відповісти на них.

Отак завжди! Отже Ти подав, а я відбиваю? Гаразд. Давай розглянемо саме поняття цього явища в природі Людини, – Талант. Мені бачиться Талант, як зміст самого життя Людини в цьому світі. Талант чи Талан? Талан, як здатність Людини створювати, чи організовувати процес життя, у якому Людина стрімко сягає певних висот, позицій у соціумі. Талан, як везіння. Ми часто кажемо; – Поталанило ж дурню! З ТАЛАНТОМ так не скажеш, вірніше скажеш інакше; – Проявив свій талант! Розвинув свої таланти. Відкрив талант у тому чи іншому, або у тій чи іншій Людині. Слова… Слова подібні Талан і Талант, а значення різне. Але є щось таке, що бринить у цих словах спільним змістом. Для мене чується ця вібрація у емоційному відчутті. Коли Талант реалізовується, то Людиною відчувається стан радості. А стан емоційний, це випромінення певного емоційного поля. У цьому полі відчувається перспектива змісту, що відразу ж притягується, або проявляється конкретною дією, тобто вчинками. Тому Людина робить ті чи інші свої кроки і саме цими кроками засвідчує якісно інакшу природу власної особистості. Вчинені дії, внаслідок яких відбуваються процеси компонування змісту в гравітації композиції того чи іншого твору, склеюють структурні шматки у логічну матерію композиції. Клеєм для цього злипання служить розкручена енергія, щось на подобі енергії гіроскопу, відомого у фізиці пристрою

(У більш традиційному розумінні гіроскоп — пристрій, що містить швидкообертове тверде тіло, яке має три обертальні ступеня вільності, тобто можливість обертання навколо трьох взаємно-перпендикулярних осей. Усім відома дитяча іграшка – дзига, яка являє собою приклад гіроскопа. Сучасні гіроскопи грунтуються на вимірюванні вібраційних та хвильових параметрів резонаторів різних типів (механічних, оптичних тощо). Принципи їхньої дії грунтуються на ефектах Саньяка, Фермі, Брайана (інерції стоячих хвиль у пружньому кільці та у вісесиметричних оболонках), ефекті інерції поляризації пружніх хвиль зсуву тощо.

Прилади, що використовують властивості гіроскопа, застосовуються в ряді галузей науки і техніки, зокрема в системах навігації і системах керування рухомих транспортних засобів (суден, літальних і космічних апаратів, ракет, торпед тощо)., коли обертання  диску (предмету) довкола своєї осі створює нову природу цього самого диску (предмету) стосовно простору в якому він знаходиться. В космосі такий прилад, як гіроскоп, утримує орбітальну станцію в одному цільному русі (стані) і дозволяє легко позиціонувати її відносно траєкторії льоту. (Цю Інформацію я витяг з wikipedia.org)

А у випадку Людини, ми завважуємо теж щось подібне. Я невипадково навів приклад гіроскопу. Мені чується і бачиться цей образ в самій природі Людини. Ось подивися: Якщо ми бачимо що зміст, емоція, дія є триєдиним двигуном гри (про це ми говоримо вже вкотре), то цей двигун гри проекціонує свою природу і на саме життя Людини. Що я маю на увазі? Те, що ТАЛАН і є цим процесом, дією, роботою цього двигуна, іншими словами ГІРОСКОПОМ природи Людини. Однак навчитися його вмикати, потребує особливих знань, вірніше умінь, бо знати можна багато а вміти мало. Де ж здобувати вміння? У щоденному нашому житті. Ми робимо масу різних вчинків, що організовуються у процеси складніші, тобто компонують хаос (вільну енергію) у гравітаційні поля тобто компоненти змістів більшого формату. Бачити ці більші формати, нам допомагає проста формула – Велике бачиться здаля. Що я маю на увазі? Дуже просте – дивися що робиш! Бо у тому, що ти робиш, є зміст і форма великого, а відтак ще більшого, а відтак, ще і ще більшого. Ефект МАТРЬОШКИ. В малому бачити велике і є талантом. Бачити, значить – відчувати, передбачати, відкривати. Так от, для того щоб це вчиняти, треба навчитися вміти чути в собі дію власного ГІРОСКОПУ. Ти тоді чуєш природу такої штуки як КОМПОЗИЦІЯ. В природі все живе в цій гравітації – композиції. Але Людина має властивість керувати процесами компонування свідомо, власне це нас і робить Людьми, якщо тільки так можна висловитися. Словом, ми – Люди, маємо у собі певний механізм яким постійно користуємося. Щось всередині нас обертається, якась невидима структура, гіроскоп чи Меркаба, чи як там його назви, а воно таки є, бо проявляє себе на енергетичному рівні щомиті нашого життя. І все, що ми чуємо, бачимо, відчуваємо, все про що думаємо, що уявляємо, що візуалізуємо, є наслідком роботи цього механізму.

(Меркаба – це світлове тіло людини у формі зоряного тетраедра, що дозволяє переміщатися в просторі-часі, а також подорожувати між вимірами. Назва походить від давньоєгипетських слів мер, ка і ба, що означають, відповідно, світло, дух і тіло. В інших мовах Меркаба часто означає “небесна колісниця”).

Ось що я скажу; в Тонкому просторі кожен з нас має набагато більше свободи вибору. Думаю, що це є природою високотональних частот. Можливо наше тонке (світлове) тіло і має можливість вільно ширяти у просторах тонкого всесвіту саме завдяки Меркабі. Може те що ми вкладаємо у зміст поняття Талант власне і є тим двигуном, що переносить нашу увагу від однієї  суті до  суті іншої, від одного об’єкту до іншого?

Можливо, те, що ми маємо здатність чути образ, є нашим рухом у Тонкому просторі. Рухом творчим, бо ми рухаючись у тонких просторах, самі ж їх і творимо. Ми згущуємо гравітацію такого явища як ОБРАЗ, роботою нашого ТАЛАНТУ.

Отже: З усього мною висловленого вище, можна підкреслити наступне; ТАЛАНТ  –  є тонким інструментом за допомогою якого ми можемо користуватися цим двигуном (гіроскопом  чи Меркабою). Уміння користування полягає у гармонійному гравітаційному згущенні вільної інформації в Образ, з подальшим розкладання образу на структурні змістовні компоненти в парадигмі логіки нашого світосприйняття і компонування з цих структурних компонентів гравітації цільної композиції твору. Будь-якого Твору, чи то картина, музика, вистава, фільм, чи ЖИТТЯ ЛЮДИНИ, ЛЮДСТВА (поведінка, що має наскрізну мету) в цілому.

Як бачимо, різниця лише у об’ємі бачення величі процесів. Звідси вернімося до самого ТАЛАНТУ, який може бути усвідомлений; коли Людина розуміє свою відповідальність за власний талант, як процес, що є невід’ємною часткою цілого, загального процесу розвитку Землян, Галактинян, Всесвітян і так далі без обмежень! Або ж несвідомо проявленим; таким, що творить незалежно до усвідомлення його самою Людиною.  В останньому випадку часто трапляється, що талановита Людина дивує своєю наївністю і глупотою, обмеженістю і впертістю. Таких талантів я бачив більшість. Це Люди талановиті, але неусвідомлені власного змісту в контексті цілого. Такі «таланти» часто гинуть; спиваючись і витрачаючись на дрібноту дрібнот. Сам це знаю з власного досвіду (коли мечеш бісер, коли продаєш себе за гріш, коли потрапляєш у страхи як вижити і як не втратити те що маєш).

–          Та-а-а-к… Ну що з Тобою робити?  Не знаю…

А що зі мною робити? Я теж не знаю… Е, ні! Знаю! Не підколюй мене. Я знаю і вмію, правда не завжди пам’ятаю те, що знаю і вмію, але це вже інше питання. Але, що до вміння, то тут немає жодного зазнайства з мого боку. Ось все, про що я вище висловився – я насправді просто знаю і вмію. Але це, як правило, знаходиться у пасивному форматі мого єства. Тому мене часто «ковбасить», я тоді часто впадаю у сум чи навіть у страждання. Але досить мені розпочати будь-який процес творення, як я виздоровлюю і стаю радісним (готую їжу, прибираю, щось ремонтую, кудись їду автомобілем, проводжу заняття з учнями, пишу чи просто розмовляю про змісти великі, як от зараз), мені відомо, що ТАЛАНТ і ТАЛАН мають взаємну природу, суть якої – внутрішній рух. Власне внутрішній рух породжує рух зовнішній, а зовнішній пробуджує внутрішній. Така вже тут єдність протилежностей. Така природа космосу і ми Люди, є тим самим космосом, бо маємо у собі той самий зміст. А от питання; – Чому Люди погано чують і не бачать себе в контексті руху космічного?   (Бесіди «СІМ» прим. авт.) Про це варто говорити і у площині освіти.

–          І з ким Ти хочеш про це говорити?

А з будь-ким! Попервах з тобою, а відтак з кожним сущим. Ось ця наша з Тобою розмова, що в ній ми триваємо зараз і є такою розмовою, хіба ні?

–          А Ти чуєш як вібрує поле Теми розмови?

Так! Ось це є тим про що варто говорити нам далі! Отже – ТЕМА. Тема — (грец. θέμα – те, що покладено в основу) Отже те, що є покладено в основу і є визначальним у процесах згущення Образу і подальшого народження самого Твору. Я часто замислююся над природою ТЕМИ, вона як і ТАЛАНТ має в собі рух. Тобто там теж є така сама природа, рух направлений до перспективи чуття її Людиною. Тобто Тема має випромінення, вона світиться як зіркова система – Галактика і в той самий час, вона входить до складу різних тематичних (галактичних) скупчень. Зрештою, чуття ТЕМИ і є проявом Людського ТАЛАНТУ. Бо Людина є Творцем власної дійсності, яку переживає тут і зараз і наповнює темою власного життєпису. З самої здатності вислуховувати різноманітні Теми і розпочинається той процес, що ми його називаємо Процесом Творення. Бо саме від Теми, від чуття Теми, береться найголовніше – енергія змісту для гравітації ПРООБРАЗУ Твору.

–          А що на твій погляд є більшим ТЕМА чи ОБРАЗ?

От чому ти мене ловиш таким «образом»? Що більше? Коли я вислуховую ТЕМУ, то чую її як поле гравітації певного Змісту. Тему можна почути чистою, без образу. Вислуховуючи Тему я одразу ж вмикаю процес Творення і створюю відповідний прообраз, що має таку ж тональну вібрацію як і Тема, але природа якого є більш конкретною. Образ є гравітацією будь-якого змісту, цільноскроєного логікою нашого світогляду, чи мозаїчно складеного зі «смальти хаосу».

Власне тому мабуть Хаос і має у собі все, що ми здатні виловити і витягнути з нього. Хаос є надзвичайно пластичним і перспективним, що до Тем котрі як і Образи не мають розміру і величини, скоріше вони є складовими чогось єдиного, до чого входить і результат – ТВІР! Сам Твір теж має велику перспективу передусім у своїй поліваріантності. Твір має безліч варіантів власного прояву і тим самим вказує нам, що вкупі з ТЕМОЮ і ОБРАЗОМ, є складовою такого двигуна, процесором Єдиного і Цільного творчого акту.

Тому в малому можна побачити велике, тому без чуття великого, творення малого втрачає  будь-який зміст. Саме у цінності малого закладено зміст Великого і Вічного. «Мал золотник да удал»! Поганий той солдат, що не мріє бути генералом. Людина тоді Людина, коли чує в собі БОГА.

–          Ну, от Ти знову прийшов до Бога.

А що тут дивного. Для мене Бог є Цілим і Єдиним. Коли я не чую Цілості в Єдиному, тоді я вчиняю дурниці, тоді я розсипаюся і вмираю, гину. Чуття Цілого дає мені силу жити. Думаю, що енергія Цілого передається у найдрібніші змісти, тому все є інтегрованим і знаходиться у постійній взаємодії. Коли взаємодія виструнчується у спільному вібраційному звучанні, тоді з’являється ГАРМОНІЯ. А ДЛЯ МЕНЕ ГАРМОНІЯ і є БОГОМ. Про Талант часто кажуть: Мати Бога в серці. Мати в собі іскру Божу. Талант – є відчуттям Гармонії у процесах образного мислетворення та образотворчих вчинків в житті Людини.

–          Добре. Тепер скажи мені, Чоловіче; чому Ти вважаєш Людину талановитою істотою?

Ти граєш зі мною у піжмурки? Добре. Я переконаний, що талант живе у кожному з нас Людей сущих на Землі. Однак від степеню забруднення інформаційної структури залежить і чуття особистості променів власного Таланту. Часто-густо забруднення таке сильне, що Людина потратить майже все своє життя на очистку і в старості проб’ється промінь таланту і спалахне зірка. Але найчастіше зірки спалахкують рано і тоді стається зворотнє; середовище накидається на талант усіма лярвами-гріхами і мало який талант встоїть підчас такої навали. Подивуймося на дітей маленьких, «младенці» знають більше нас дорослих. В них дуже потужно і чисто працює Талант. І для нас найбільш відповідальним є процес підтримки тієї чистоти промінення Божественної природи у дитяті і збереження його якомога довше. Тоді ми зможемо змінити наш світ. Тоді ми відродимося у Світлі ТАЛАНТУ як ті, що варті називатися ЛЮДЬМИ.

–          Амінь!

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>