Posts Tagged ‘новела

24 Сер, 2013

ріка

РІКА

.новела. Присвячую пам’яті донечки Радослави. Гірська ріка, як балакуча жіночка. То вона, теревенить своїм вертким руслом-язиком  дрібно-дрібно по каменистому дну, то важко жаліється на долю, омиваючи великі валуни, протискуючись крізь стулені скелясті загати, а то й кричить голосінням, кидаючись із здибленого порогу з розтрісканих мов халва, бозна з яких, ще «неолітних» відкладень, у глибоченні синьо […]

24 Сер, 2013

криниця

КЕРНИЦЯ

.новела. Присвячую пам’яті донечки Радослави. Кажуть, що з керниці видко зорі навіть удень. Я собі уявив, що то так само, як у льорнета подивитися. В до-о-овгу таку трубу. Підзорна, називається, та труба. Певно тому, що під зорями вона зроблена і під зорями в неї дивляться ті, хто стоять чи ходять, то теж під зорями. А […]

24 Сер, 2013

пес

МАМАЄВІ ДВЕРІ

.новела. присвячую пам’яті донечки Радослави Стара мамаєва хижа стояла на лисому пагорбі і була розіпнутою на семи вітрах. Навіть у найтихішу погоду, вхідні двері спроквола порипували, неначе хто невидимий бавиться ними. Було щось особливого у цих дверях. Траплялося, що вони раптом самовільно відкривалися і так само зачинялися. Як їх не припирай знадвору чи не замикай […]