13 Лют, 2014

ПЕРШИЙ ЕТАП РОБОТИ

А.К.Т

ЦЕЙ ТЕКСТ Є ПІДРУЧНИМ ДЛЯ ПРАКТИКУЮЧИХ КРЕАТОРІВ. ДЛЯ ВСІХ, ХТО ВІДВІДУВАВ І ВІДВІДУЄ ЗАНЯТТЯ В ЛАБОРАТОРІЇ “СТУДіЯ А.К.Т” І ДЛЯ ТИХ, ХТО Є УЧАСНИКАМИ МАЙСТЕРКЛАСІВ “ТЕРИТОРІЯ ТВОРЕННЯ”

Даний матеріал є частиною системи навчання і виховання актора-креатора за «Методом креативної імпровізації» і направлений на лабораторні дослідження принципів акторської гри. На цій базі можна розробляти нові  оригінальні варіанти тренінгів з розвитку  інтерактивних процесів свідомості актора. Робота проводиться наступними етапами.

Чистий простір.  (Стати у нейтральну позицію, ноги на ширині стопи плечі розвернені і опущені, голова прямо, погляд прив’язуємо до будь-якої реальної точки що на стіні навпроти. Дихання свобідне. Вольовим зусиллям спиняємо мисленний процес, утримуємо внутрішню тишу. В разі виникнення гаміру (внутрішньої балаканини), знову вольовим зусиллям зупиняємо думки, візії, повільно розслабляючи розум і відпружуючись у стан спокою. Така медитація може тривати від кількох хвилин і до попередньо умовленого часу).

Організовуємо увагу на чуття нашого фізичного тіла, як організму, що має свою клітковинну свідомість. Уявляємо, що наше фізичне тіло взаємодіє з зовнішнім інформаційним простором, а отже сприймає на несвідомому рівні всі вільні інформаційні випромінення, котрі у взаємодії з нашим підсвідомим, вишукує потрібні досвіди і таким чином провокується на ті, чи інші вчинки поведінки. Ми можемо спостерігати за таким процесом і пробувати організовувати його. Для цього нам потрібно розструктурувати нашу свідомість зі звичного нашій логіці лінійного формату, для того щоб надалі структурувати нелінійну (голограмну) свідомість котра здатна одночасно зчитувати багато точок уваги і працювати одночасно з кількома темами інформаційного взаємообміну. Таким чином Акторська природа переформатовується з виконавської у креативну ігрову природу. Гра, як процес виростає у непередбачених спонтанних вчинках, що дають спостерігачу (глядачеві) простір для власної гри у взаємодії з побаченим і відчутим. Оскільки Гра тоді і є грою, коли відбувається непередбачене і коли знане вистрілює незнаними досвідами як для глядача так і для самого актора – креатора. В нашій справі  це є найголовнішим аспектом виховання актора мислячого, вільного від штампів та кліше митця, чия творчість здатна дивувати світ і дарує щастя дивуватися самому з власного процесу творення.

АКТИВНА ПОВЕДІНКА

Крок. Входження в активну зону. Крокування. (Зосередження уваги на різних ділянках тіла. Починаємо з відчуття підошви стоп. Далі уверх; м’язи ніг, живота, спини, руки, плечі, шия голова. Організовуємо спостереження на внутрішньому просторі чуття і відчуття,  а також свідомо створюємо відсторонене (наче погляд з позиції стороннього спостерігача), бачення свого фізичного тіла у цьому просторі як маріонетки якою керуємо і бачимося).

 Слід. Робота уяви і фантазії (тут навмисне акцентується уява і фантазія, як двоїна креативного інструменту актора, котрий зусиллям волі організовується у фокусуванні на конкретних ділянках чуттєвого і почуттєвого процесів). Отже: Уявляємо, що кожен доторк нашої стопи, а відтак і будь-якої частини тіла до підлоги, залишає на її поверхні світловий ефект – слід, що світиться різним кольором. Вислуховуємо, на внутрішньому плані, як провокується ігровий стан. Організовуємо свідоме керування цим ігровим станом через творення забави з поведінкою. З тим як саме крокуємо, який темпоритмічний малюнок вибудовується під час цього процесу, як і чим асоціативна провокація збурює уяву і що саме фантазує свідомість, а також, як саме це проявляється у поведінці. Утримуємо ці точки уваги в одночасопросторовому форматі свідомості. Триваємо в цій грі спочатку виключно в індивідуальному виокремленні і зосередженні на власних процесах до десяти хвилин.

Партнер. Наступний етап; додаємо ще одну точку уваги – партнер. Вибираємо одного з партнерів і проробляючи власний процес крокування – гри – імпровізації внутрішньо виставляємося таким чином що все чинене присвячуємо партнерові. Важливо утримуватися від прямого контакту і загравання з партнером, оскільки процес відразу розвалиться і перетвориться на пластично-емоційний діалог з партнером. Ми тільки усвідомлюємо партнера як ще одну точку уваги для котрої творимо власний процес.

Димка. Утримуємо увесь попередній процес. Але тепер ще додаємо гру з активуванням ще одної точки (теми) уваги; Тіло що димить (уявляємо що з поверхні нашого фізичного тіла у довколишній простір випорскується густий дим). Фарбуємо цей дим і бавимося його кольоровим насиченням інтенсивністю і зауважуємо як і через що змінюється наша пластична поведінка. Утримуємо увагу на всіх активних процесах. Тримаємо «вольовим м’язом» два простори процесів – Внутрішній і зовнішній. Адресуємо чинене іншому (якщо такий є в даній роботі) партнерові. Триваємо у цьому процесі до десяти хвилин.

Дихання. Продовжуємо процес утримуючи увагу на всіх точках-темах і тепер додаємо ще точку-тему активне дихання. Вдихаємо через ніс, а видихаємо через рот. Дихання є незалежним від фізичної поведінки тіла і має свою територію для організації гри. Довжина  вдиху і видиху варіюється грою креатора. Якщо дихання залипає на поведінці (відбувається таке злипання точок уваги і вчиняється озвучення рухів наче ілюстрування чи підсилення пластичного руху) Якщо свідомість утримується вільною, то такі залипання відразу вловлюються увагою і розблоковуються. Триваємо у процесі що адресуємо вже іншому партнеру. Час тривання – до десяти хвилин.

Голос. Триваємо у процесі з усіма активними попередньо акцентованими точками уваги. По команді ведучого додаємо ще одну точку уваги, ще одну тему; голосні звуки І,Е,А,О,У,И. Чітко артикулюємо. Знаходимо нові асоціації і організовуємо гру далі. Адресуємо наступному партнерові. Триваємо до десяти хвилин.

Зустріч з партнером: По команді лідера процесу в ступаємо в прямий контакт з партнером (погляд і фізичний дотик) розширюємо, відкриваємо нові точки уваги у грі з партнером. До десяти хвилин. (тривалість в часі даний тренінг можна розвивати і незалежно від кількості партнерів)

P.S.  Даний тренінг є базовим пізнавальним процесом в роботі Актора – Креатора. Метод креативної структурованої імпровізації є направленим на розвиток нелінійного (голограмного) мислення. Оволодіння методом відкриває шлях до свідомого неупередженого спостереження за власними творчими процесами. Знімає психологічні затиски. Дає знання, котрі допомагають довіряти власній творчій природі. Відкриває перспективу у вправлянні «вольового м’язу», що утримує нас в самоорганізації  власної творчості. Допомагає організовувати власні творчі практики не лише на терені акторського мистецтва, а й режисури та драматургії. Розвиває особистість і надихає на поступ у духовному відроджені.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>