20 Бер, 2016

НУЛЬОВИЙ РИТУАЛ КРЕАТОРА

CREATORS

Навчання як пізнавання. Починати будь-яке навчання треба з пізнавання власної природи. Саме з позиції спостерігання, дається оте пізнавання. Це найважливіший принцип навчання. Для того, щоб у глек можна було щось налити чи всипати, або покласти, треба глек цей спочатку випорожнити і добре помити.

Без такої роботи чого не зачерпни у свого глека, все матиме присмак старого вицвілого і прокислого. Як кажуть; у старі міхи молоде вино не наливають… Так само і з акторською майстерністю. Нульовий ритуал є гігієною творчої особистості. А разом з тим і релігійним актом, бо святе місце порожнім не буває.

Власне про святе місце тут і йдеться. Талант як алмаз, з якого ще треба зробити діамант. Тому гранити цей алмаз треба вміло і ретельно.  Огранка таланту є процесом, що триває усе життя, нам, правда, дуже хочеться його якнайскоріше продавати, тому навівши сяк-так кілька штрихів ми спішимося дивувати ними світ, але до діаманта тут ще дуже далеко.

В роботі з молоддю найважливішим елементом є прививання самосвідомості і самоорганізованості. Для початку творчого навчання треба вміти підготуватися і знати як і з чим мати справу. Нульовий ритуал є доволі складним але необхідним процесом, котрий розвертає вектор самореалізації з зовнішнього простору і зосереджує на внутрішньому. Усі великі майстри володіють цим процесом нульового  ритуалу, без якого вони ніколи б і не стали Великими Майстрами.

Акторська майстерність є не просто фаховим володінням акторською грою в ролі, а саме майстерністю створення мистецького акторського твору що називається роль. Роль є не тільки органічною поведінкою людини у тих чи інших обставинах, не тільки переконливе існування в персонажі, роль є великим об’ємним вчинком особистості актора направленим передусім на відкриття нового і незнаного в знаному і відомому.

Роль є впливовою роботою з власним свідомим особистості актора і колективним свідомим усього ансамбля театру, а відтак і глядачів. Роль є складовою часткою великої мозаїки театрального священодійства у храмі мистецтв – Театрі.

Тож, священодій, або йди геть і більше не приходь до театру. Для базару і торговиськ є відповідні території, котрі з Територією Творення не є сумісними. Мистецтво потребує жертовності, а не лихварства. Штукарство ж потребує визнання мас, оскільки саме маси хочуть бути обдуреними.

Особистості потребують священодійства. Глядач приходить до театру щоб відкрити у собі себе. Глядач приходить в театр одним, а виходить іншим. Коли такого не відбувається, тоді глядач не був у театрі, а у чомусь іншому. І такий театральний акт не відбувся на театрі. Тоді сама діяльність такої організації втрачає зміст Храму.

Театр розпочинається з вішака. Стара формула, що є рівно важливою як для акторів так само і для глядачів. Коли ця формула спрацьовує, тоді  воскресає Храм.

Чистота, чеснота, честь, – основа народження митця. Без цих основ лицедій так і залишатиметься блазнем, що вдає з себе короля. Тому виховання актора повинно бути посвятою в жреці, а не виховання працівників сцени. І це єдиний шлях у мистецтві, яким би довгим він не був у тому чи іншому біографічному відбитку людського життя.

Обсяг вправ Нульового ритуалу є досить значним. Його зміст полягає у переформатуванні особистості актора у креативну природу особистості пізнаваючого творця. Тому його увага направлена спочатку на себе самого, на тіло, думку, емоцію, котрі є основою ігрового процесу. Відповідно, й сам процес пізнавання спершу зосереджено на тілі, розумі і душі особистості людини, котра знаходить себе у сакральному просторі театрального кону на зовнішньому плані і водночас на кону божественного одкровення на внутрішньому плані, а вже по тотім на предмет творення. Я в запропонованих обставинах, – де першими запропонованими обставинами, обнулення самого “Я”. І тільки після того має зміст переводити увагу на запропоновані обставини теми майбутнього твору.

Організація роботи потребує чистоти робочого простору. У приміщенні це завжди ідеально чиста, вимита підлога, тиша і нейтральний фон стін. Достатня кількість світла, чистий і зручний одяг у якому проводяться проби і репетиції. Особиста гігієна тіла, розуму і душі. Атмосфера священництва і взаємоповаги усіх учасників робітні.

Час початку є найголовнішим аспектом організуючого процесу робітні і запізнення чи неявка на роботу унеможливлюють сам процес робітні і так само блокують внутрішню організацію присутніх. Ансамбль починається ще до гардеробу, після гардеробу це вже акт служіння.

Нульвий ритуал відкриває особисте розуміння кожним актором (учасником робітні) власної відповідальності перед самим собою і колективом, а відтак перед Театром, як живим організмом, що горить жертовним вогнем  храмового світла.

Нульовий ритуал визначає перспективних учасників робітні, котрі свідомо вибиратимуть і формуватимуть процеси творчих реалізацій як усього колективу театру так і кожної особистості, що бере участь в робітні.

Віра у запропоновані обставини є кодом до акторської творчості і обставини що їх пропонується до роботи єдині – духовний ріст митця. На цій стежині інших обставин не передбачається.

ВІСТЬ

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>