06 Лис, 2017

МЕТОД КРЕАТИВНОЇ СТРУКТУРОВАНОЇ ІМПРОВІЗАЦІЇ ОЛЕГА ДРАЧА ЯК КРОК ВІД ДРАМАТИЧНОГО ДО ПОСТДРАМАТИЧНОГО ТЕАТРУ

11406595_728135003975913_4910962473064050888_o

Креатива “ВІСТЬ”  театральна лабораторія “СТУДіЯ А.К.Т.”

———————————————————————————–

В основі МКСІ лежить образне перетворення у поведінці актора. Тобто МКСІ грунтується на природі (в першу чергу!) акторського таланту – дія, як осмислений образно перетворений  фізично-емоційний вчинок і здатність його повторити. Ініціатива такої практики лежить на самому акторові  і є його свідомим процесом внутрішньої організації взаємодії психічної волі з уявою і фантазією  у створенні образного змісту та через тілесне вираження  (фізичну дію) цього образного змісту у просторі і часі.

То ж театр, що його розглядаємо через призму МКСІ, не є таким театром, що є коренево опертим на драматургічну основу (п’єсу). Основою такого театру є образна поведінка особистості актора в темі чи з темами. Гра є свідомим вчинком актора в оперуванні створеними ним образними поведінками, проявленими; фізичним рухом, жестом, пластикою, мізансценою, голосом,  словом і керованими  емоціями. Структура і композиція такої гри є зафіксованою і чітко повторюваною.

Емоційна складова актора тут є компонентом з яким актор взаємодіє так само як  рухом так і змістом. Емоційне проживання може бути залученим до процесу гри і проявленим відповідними емоційними  станами, а може бути і поведінкою без емоцій, вираженою тільки рухом, чи словом. Текстовий компонент тут може бути навіть зовсім відсутнім.

Таке поняття як «персонаж», тут  не є коректним у застосуванні.  Роль актора тут складається з зафіксованих образних поведінок – стилізацій руху тіла актора у просторі. Структура стилізованих образних поведінок складає композицію акторського твору і є відкритою до більш точних вчинків. Така гра є скоріше нелінійною і полісюжетною. З чого випливає і визначення самого театрального організму. Такий театр є скоріше недраматичним, а коли вже бути точнішим, то постдраматичним театром.  Дійство такого постдраматичного театру  ми називаємо КРЕАТИВА.

Тепер, як це співвідноситься з методом і у що виливається:

В першу чергу, як і будь-який театральний процес, робота у МКСІ потребує, головного креатора. Особистість наділену в першу чергу вольовими організаторськими здібностями. Така людина бажано повинна бути обдарована талантами чи задатками актора, режисера, драматурга, здатною мислити в першу чергу конструктивно і, що головне, – мати практичний досвід роботи актора-креатора в МКСІ. Такий креатор бере на себе не тільки функцію постановника креативи, а є ініціатором й організатором творчого процесу з акторами, у якому вони з акторів – виконавців виростають у акторів – креаторів.

Адже МКСІ є методом, що перебудовує акторську природу з виконавської у креативну, де актор-креатор є повноцінним автором свого, не тільки акторського твору  – роль, а й тематично вибудуваної структури поведінкової та (якщо у цьому є необхідність) текстової структури (драматичного тексту), що в еволюції розвитку особистості  перетворюється на текстові структури, котрі  вже більше тяжіють до постдраматичної природи тексту. Такі тексти, як і сама поведінка в цілому, мають нелінійну конструкцію, оскільки їхня побудова має полісюжетну структуру.

Чи не найважливішим в існуванні креатора, що  ми одразу ж помічаємо, є відсутність даного драматургом персонажа, граного актором. Як це відбувається? У дії, що її вчиняє актор через образне перетворення змістів уявного порядку у поведінкові вчинки в роботі з темою. Така робота має три етапи:

 

Етап перший:

  1. Уява. Створення уявою креатора предмета (об’єкта) з порушенням (дефектом) і перетворення його у образ асоціативним процесом опертим на знання та життєвий досвід особистості креатора.
  2. Тіло. Організація тілесної поведінки (крокування) у просторі через асоціації, що виникають у креатора  у тілесній взаємодії з цим образом.
  3. Дія. Створення кількох  (від 5) образноих стилізації і перетворення власної поведінки на образну стилізовану (персонажну) поведінку.
  4. Емоція. Оприділення внутрішнього конфлікту, як основи (персонажної) структури поведінки креатора у просторі.
  5. Зміст. Створення обставин і народження монологу креатора та фіксація його текстової структури.
  6. Гра. Презентація твору – моголог креатора у образній структурованій поведінці в просторі.

Етап другий:

  1. Текст. Робота з текстовим матеріалом у виявленні структурних кусків і оприділення образності (предмету чи об’єкту з порушенням) кожного куска.
  2. Поведінка. Образна стилізація в імпровізації текстовими структурами у просторі від персони (особистості креатора).
  3. Конструкція креативи. Створення й конструювання просторового твору – креативи в основі, якої є фіксовані структурні куски образні стилізації та текстові структури. У такому процесі тексти та образні стилізації перетворюються у спільні поведінкові конструкції котрі проявляється у всіх структурах психофізичних  аспектів акторської гри;  крок, жест, мізансцена, пластика тіла, міміка, голос, мова, артикуляція,емоція, темпоритм, атмосфера.

Етап третій:

  1. Режисер-креатор. Лідер, що організовує увесь процес створення креативи.
  2. Компонування різних креатив у спільний цілісний сценічний твір у якому креативи інших креаторів компонуються у спільну структуру конструкції дійства – Креатива під конкретною своєю назвою.
  3. Показ креативи на глядача з подальшим аналізом і корективами від загальної конструкції дійства до індивідуальних креатив кожного з учасників (креаторів).

Існування креаторів у креативах має характер особистісного чину. Тут немає гри в персонаж (прикидання персонажами), а лише чіткі фіксовані образні стилізації поведінки, якими креатори провокують глядача до прочитання\створення їх власних (глядацьких) варіантів змістів у моменті сприйняття вчинків креаторів.

Така робота є особистісним актом поведінкової творчості креатора, що відбувається на сцені одночасно з внутрішнім творчим (уявним) процесом реципієнтів. За кожною креативною дією,  енергетичним імпульсом креатора знаходиться багато варіантів сюжетних, архетипних, типажних, характерних інформаційних полів, чиї імпульси здатен зчитувати креаторі вчиняти відповідно свої вчинки у дійстві.

Поведінка креатора не є виконанням ролі збудованій на чужому тексті та мізансценах вказаних режисером. Це процес вчинення конкретних рухів та дій у часопросторі не лише тільки площин театральної сцени, а насамперед, що насправді є найважливішим, в часопросторі внутрішніх процесів уяви і фантазії, глядача, взаємодії його підсвідомого з побаченим, почутим, відчутим тут і тепер.

Тут навіть звичайне акторство, як  гра, є інструментом, що ним креатор свідомо оперує на відстані з образом і з вчиненою ним психофізичною дією. Таким чином, креатор одночасно утримує власний стан спостерігача за ним самим твореним, є тверезим дзвінким станом свідомості у процесах організації образного перетворення з уявного в поведінкові дії та рухи тілом, емоціями, голосом.

 Важливим є той момент, що у роботі креатора з поєднанням образних стилізацій і попередньо ним самим створеного текстового матеріалу, відкривається унікальна можливість свідомо конструювати текстово-поведінкову структуру кожного разу у новий несподіваний композиційно цілісний варіант. Таким чином пошуковий творчий процес відбувається спонтанно – імпровізаційно, але в новій щойно створеній структурній композиції. Що зовсім є неможливим у драматичному театральному творі, де вже сам сюжет апріорі тримається зафіксованою конструкцією текстового матеріалу.

Ось саме ця особливість дає нам право розглядати МКСІ як метод творення постдраматичного театрального дійства і ця методика є реально діючим механізмом не тільки виробничого формату застосування, а передусім виховавчим та навчальним інструментом для діяльності освітянських театральних закладів.

На даний час, ця метода є унікальним інструментом на теренах сучасного театру. Це не припущення, а факт. Підтвердженнями цьому є створені Креативи і пошукові процеси у театральній лабораторії СТУДіЯ А.К.Т. при НЦТМ ім. Леся Курбаса у Києві.

Автор МКСІ :   Олег Тарасович Драч.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>