21 Лип, 2015

ЕФІР

Black Hole


Бесіди з Майстром


 

  • Отже Ефір? Ефір…

  • Так, Ефір.

  • Почнемо чи продовжимо?

  • Продовжимо.

  • Якщо Ефір є всюдисущим і всепроникливим, то значить, що він може бути одночасно інертним і активованим. Його інертність відкриває перспектви до створення нового і перетворення старого у нове, тобто еволюціювання того, що вже створено і рухається.

  • Чи не значить це те, що Ефір є основою і водночас матеріалом усіх процесів у Всесвіті?

  • «Ось пийте кров мою, ось їжте тіло моє»… Як бачиш сам, з нічого буде тільки ніщо. Щоб щось було, мусить бути причина. Думка про те, що Ефір є одночасно Змістом і матеріалом, насправді варта того щоб її розглянути уважніше. Ось наприклад візьмемо саму думку, як об’єкт, котрий можна розглядати як щось мало тривке у просторі Ефіру. Що є тою думкою?

  • Зміст, ну і відповідно ще й форма, адже думка не є лінійною чи плоскою в своїй однорідності. Думка є об’ємним утворенням і, до речі, не є сталою, як ти щойно висловився. Зміст навіть не є сталістю, він увесь час вивібровується у свою вищу суть.

  • Добре говориш, а чому зміст не є сталістю?

  • Тому що все у Всесвіті знаходиться у русі. І в цьому русі відбувається не тільки висловлення, а й пізнання.

  • Спочатку було Слово…

  • Так, але висловившись, пізнається щось нове, без цього у самому висловлені немає потреби. Бог у своєму висловлені пізнає себе. Не знаю хто це сказав, але мені так чується, що зміст буття є божим пізнаванням себе. А ще думка така, – творчість і є пізнаванням незнаного.

  • Гарно. То значить, що Ефір є таким середовищем у якому це пізнавання і відбувається? Так?

  • Ти питаєш про це у мене?

  • Ну так? Невже ти не чуєш відповіді на це запитання?

  • Дякую за довіру. Я чую, бо наша розмова з Тобою, Майстре, тому і є можливою, що мені відкривається чуття змісту нашої розмови)))

  • Ну то як? Спробуй сам розмислитися над цим питанням – Що таке той Ефір? Середовище? Матеріал? Зміст? Форма? Що ти скажеш?

  • Я чую таку відповідь, що Ефір є усім водночас. Він є постійним перетворенням. Якщо Бог є всюдисущим, то ця Його всюдисущість і є природою Ефіру. Людина прагне сталості.

  • А чому саме сталості?

  • Тому що відчуває що життя не є сталістю як і буття теж не є сталим. У постійному русі знаходиться все від думки аж до Всесвіту. І, хоч нас оточують предмети і об’єкти на перший погляд начебто сталі, та все ж вони або руйнуються, або перетворюються у щось нове. Найчастіше Людина бере в цьому перетворенні і в цій руйнації активну участь несвідомо. Ти сам мені якось сказав, що ми, Люди є творцями, і що творення дійсності у більшості своїй нами відбувається несвідомо, тому звідси усі наші проблеми. Це підтверджує мої міркування, що саме несвідома думка несе у собі протиріччя. В ній одночасно є конструктивізм і руйнація.

  • Цікаво мислиш, а точніше?

  • Дивись, оскільки Ефір є матерією і всеможливістю найрізноманітніших перспективних процесів, то перспектива конструктиву несе в собі і перспективу протилежну, так від самої думки. Коли я мислю конструктивно, я створюю рух, як дію що несе у собі зміст, а дія ця створює протидію, це ми знаємо з життя у фізичному реальному просторі, але у Ефірі є можливим рух, точніше дія і без протидії.

  • Яким чином?

  • Для цього треба зрозуміти таку річ, що наміри до вчинення думки, котрі намагнічують простір Ефіру і згущують саму мисль, потребують не тільки попереднього (якщо так можна висловитися) усвідомлення перспективи цього вчинку, а, що найважливіше, суть такого вчинку. Навіщо? Чому? Для чого? І так далі, ці питання є лінійними і я звичайно не встигну їх поставити щоб сформулювати свою думку. Але я можу відкритися гармонії Любові і почути суть змісту мого наміру що до утворення думки і тоді відбуватиметься мислення не на перекір, не супроти, не як протидія, а як чистота гармонії музичного акорду. Музика не руйнує, коли вона наповнена Любов’ю, тоді навіть з шумів можна створити музику. Без Любові музика стає гуркотом, що тисне на Людину і зомбує її.

  • Мислити як музикувати?

  • Мислити як Любити. Так. Коли я чую в собі натхнення до творчості, то насамперед вислуховую чистоту наміру, котрий віддзеркалює гармонію. Такий намір має у собі присутність Любові у майбутньому творі. Так само з думкою.

  • А що дає тобі таке відчуття чистого наміру?

  • Я знав, що ти про це запитаєш. Думаю, що це – Віра. Адже відкриваючись до гармонії Любові, я здобуваю Віру. А Віра є енергією божественного єднання зі мною а мене з Абсолютом. Тому ми й кажемо про Віру у Господа, чи про віру у справу, чи про віру у будь-що, з чим маємо до чинення вчинків. То ж Віра є процесом єднання сутності людського єства з сутністю того, що можна назвати Темою діяння мого. А Тема є божественною і тому конструктивною, а контртема, відповідно, є антибожою, тому руйнівною. Так от, стосовно несвідомого мислення, відбувається така річ, – я створюю одночасно тему і контртему, як тезу і контртезу як вислів і заперечення, тому що у несвідомому я не знаходжуся у Вірі. Тому у Ефірі одночасно утворюються зіткнення протилежностей. І якщо тільки я не стою у промені Віри, то мене перехоплюють вібрації сумнівів і зневіри. Відповідно в такому процесі я вже не творю в промені Віри, а лише у логіці самовдоволеної вигідності та зручності у перспективах застосування чи продавання і тоді в мене один тільки шлях – використовувати відомі і перевірені штампи і стереотипи. А це значить, зупинитися у власному розвитку. А коли Несвідоме мислення є хаотичним, механічним, автоматичним творенням, то можна собі тільки уявити скільки всього суперечливого твориться людьми у секунду буття. Думаю, що шуму більше аніж музичних структур. І все це має стосунки з Ефіром. Усе це сміття забруднює Ефір і тому й твориться на Землі ось така каша.

  • А у що вірить злодій?

  • О! Це добре запитання! Злодій апріорно вже знаходиться у процесі руйнації.

  • Якої? Він же нічого ще не вчинив?

  • Він вчинив з собою таке, що виправдовує його у його ж очах всі оті його наміри і вчинки, що він їх вчиняє чи збирається вчиняти.

  • Значить він не у Вірі?

  • Скоріше у переконанні власного права на такі вчинки. Бо якби він був у Вірі і перебував у спільному процесі божественного, то зло не зловило б його. Тут і криється ота біда людська, – злодій є тим, хто зло діє. По ділах наших нас розпізнають і судять.

  • Але ж бувають компроміси? Маленьке зло і сотня добрих справ?

  • Маленьке зло не буває маленьким. Неточна нота викликає фальш у мелодії, неякісна деталь конструкції будівлі спричиняє катастрофу і руйнує не тільки увесь твір, а й несе смерть невинним випадковим жертвам. Непросто жити у доброті і гармонії, бо саме оце моє висловлення «непросто» вже програмує можливість дисгармонійного вчинку. От саме про це я і пробую висловитися коли кажу про несвідоме мислення.

  • Значить свідоме мислення потребує великих зусиль?

  • Так. На початку, все потребує великих зусиль, але Людина не стоїть на місці і може розвивати свою природу щоб здобувати таких здібностей, котрі допомагають їй вчиняти Великі вчинки і творити Величні діла. Це дуже велика тема, бо є самим життям людським. Але питання Ефіру, що ми його тут розглядаємо, дозволяє нам зрозуміти краще природу того, що ми називаємо життям. Чи не так?

  • Думаю, що ти правий. Якщо знати і розуміти природу взаємодії людини з Ефіром як з Єдиним і Цілим інформаційноенергетичним полем, то стає чіткішим бачення себе у процесах творення гармонійного чину чи навпаки, дисгармонійного.

  • Чи не значить це те, що Ефір є нейтральним що до вчинків Людини?

  • Зробивши ножа, ти можеш втяти ним кромку хліба щоб поділитися нею з ближнім, а можеш зарізати ближнього… Бог дав вам можливість вибору не просто так, а задля вашого розвитку, тому творячи, ти пізнаєш себе, а через тебе Бог пізнає себе. Але так само як Бог не є сталим і однозначним чи одноликим, так само і ти маєш багатоваріантну природу і в залежності як і що ти вчиняєш, таким ти і бриниш у дійсності життя, таким ти себе зчитуєш і, таким тебе зчитують інші.

  • Але це тільки підтверджує те, що Ефір є нейтральним.

  • Як і те, що Бог не є сталим Абсолютом, а постійно пізнаючим Креатором. Ефір є векторноваріантноперспективним. У цьому і суть Любові Всевишнього до кожного з вас. У цьому і суть твоєї еволюції як особистості, що є осібносутнісною у вчинках своїх до об’єднання з Цілим І Єдиним у процесах впродовж життя твого.

  • Тоді суть моя перероджується і променить чистотою?

  • Так, тоді ти стаєш музикою гармонії Любові.

  • Повернімося до Ефіру.

  • Добре. Що саме ти чуєш ще?

  • Питання перетворення Ефіру відкриває перспективу розуміння суті природи людської. Я маю на увазі наш генетичний матеріал, на котрий, очевидно, можна впливати і який відповідно може змінюватися і передаватися нащадкам. Розумієш, мене цікавить питання генної інженерії. Десь з глибини прапам’яті я чую вість про те, що я є генетично створений і увесь час сотворюваний в продовж свого життя.

  • Увесь твій Рід живе у Тобі. Увесь той досвід Роду Твого інформаційно запакований у твоєму генетичному коді. І цей код має певну деформацію. Часто цю деформацію розуміють як гріховність. Але ця деформація, ця гріховність не є кінцевим вироком ні тобі ні усім твоїм нащадкам. Тому Ти й народжений до роботи над оцією деформацією до боротьби з цими гріхами. Тому Ти і народжуєш своїх дітей, щоб ті могли вигармонізувати  себе самих, а заразом і отой спадок від  тебе і Роду, а відтак і змінити себе і, якщо не змінити то вплинути на код Роду Твого. Я навмисне пишу Рід з великої літери, бо Рід Твій не є лише родиною твоєю, чи народом твоїм, чи расою твоєю. Рід є Цілим і Єдиним Твором, що зветься Людство, тому кожен народжений на Світ, є черговою спробою відновити чистоту Роду Людського. Хоч маленькою часткою вигармонізованої Сутності Особистості, але вплив на загал ця частка має величезний. Генетична структура ДНК не є сталістю її змісту. Є Сім нот як і сім кольорів, але твори бувають красивими і гидкими, добрими і злими, такими, що несуть розвиток Людини і такими, що її руйнують аж до загибелі.

  • Отже генетична інформація змінюється відповідно до того якими смислами променіють мої думки?

  • Без цього не було б потреби у вашому існуванні.

  • Значить я стою у відповідальності за життя наступних поколінь усього Мого Роду?

  • Ото ж))) ТИ народжений на цьому світі твоїми батьками, і ти є запрошеним Богом до Спільної творчої праці. І від тебе залежить, тільки від тебе, чуєш? Бути у співпраці з Богом, чи з самим собою. Відмовляючись від Цілого і Єдиного, ти падаєш у особистість відокремлену, відірвану, противну і відповідно обмежену, бо у відірваності від Цілого І Єдиного ти, як інформаційна структура, котра впливає на Ефір у твореннях своїх, капсолюєшся на обмеженості власного знаного і колапсуєш. Саме про це і свідчить міф про «падшого Янгола». У порівнянні з сучасними взірцями, можна навести приклад флешки до комп’ютера котра не задіюється до роботи з комп’ютером. Який з неї толк? А комп’ютер, відімкнений від мережі Інтернету? Такий пристрій не оновлюється інформаційними оперативними програмами і швидко старіє і відповідно перестає бути потрібним. З Людиною все значно перспективніше і глибше.

  • Так-так… Людина не комп’ютер)))

  • Людина є втіленням Божим у двоїну і тільки Ти можеш цю двоїну перетворити на Однину Цілого і Єдиного. В цьому і полягає зміст Твого існування, бо Ти є витканий з Ефіру і маєш властивість впливати на Ефір. Але суть Твоя завжди має вибір. Цей вибір і є основою Твого творчого акту, котрий може бути Сіянням, або зникненням. Тому у пам’яті вашій тримається більше доброго ніж злого і саме ця ваша властивість пам’ятати добро і забувати зло, засвідчує про ваше божественне походження.

  • Значить саме Ефір є тим доказовим фактом божественного походження Людини?

  • Так є)))

  • Значить тому й було науковцями відкинуто вчення про Ефір, зупинено дослідження його, закрито інформацію для нових поколінь, щоб відірвати Людину від Бога?

  • Як сам бачиш, це і призвело до катастроф усіх воєн у минулому столітті і продовжує проявлятися у сьогоденні по всій планеті.

  • Горять бібліотеки, гинуть носії знань, вчені замовкають, розбещуються священники, митцями вважаються дилетанти, політиками – лицеміри і злодії…

  • Ентропія набрала великих обертів, але так само ростуть і розвиваються нові особистості, що розуміють свою спільність з Цілим і Єдиним і променіє їх любов.

  • Контртема слугує вихованню героя як носія Теми. То значить, що життя таки є Театром?

  • Ти так знаєш і так розумієш, то так для тебе і є. Але поглянь з вище на життя і ти побачиш що Театр є лише інституцією соціального пізнання цивілізації самої себе. Але якщо спробуєш глянути вище, то зможеш побачити простори, до котрих театру не дістати, бо театр є інструментом, що призначений для роботи в середовищі цивілізації.

  • Він є таким, якою є цивілізація. Театр є лише дзеркалом нашої цивілізації, про це колись сказав Станіславський, назвавши сцену побільшуючим склом, що дозволяє роздивитися суть природи персонажів і самих акторів, але у цілому театр є віддзеркаленням тих, хто до нього приходить. Видовище та  Позорище.

  • А життя є перспективою відкриттям у індивідуумі особистості безмежності безмірностей неполічених досвідів пізнань, котрі сходяться до центру Цілого і Єдиного, щоб Йому променіти новими творами, через які відкриваються нові Всесвіти і нові перспективи пізнання.

  • То значить наше людське уявлення про Бога, як про Абсолют, котрому все про все відомо і про всіх все наперед усе заплановано і присуджено є не правдою?

  • Не розписуйся за все Людство))) Кажи про себе.

  • Значить я не так розумію суть Того, кого називаю Богом.

  • Може й так. Ти вважаєш так, як ти можеш вважати. Простіше вважати Ціле і Єдине Абсолютним гравцем зі своєю протилежністю, на цьому стоїть твоє розуміння релігії, бо така твоя практика, твій релігійний досвід. Біле і Чорне, як протистояння. Але ти ж сам знаєш, що Біле є повнотою всіх кольорів котрі присутні осібно у суцільному і Біле світло фільтрується у будь-який колір так само як з білого променю  за допомогою скляної призми можна здобути спектральний промінь у якому будуть присутні усі сім кольорів і їх відтінки. А ось чорне, є лише тільки чорним, бо це не колір, лише відсутність кольорів і так само відносно сіяння світла  – чорне не світить, бо просто є відсутністю світла. “Чорний Квадрат” Малевича, є запрошенням до Світіння. Дійсність свою ви ж називаєте Світом не тільки через світлосяйність вашої зірки Сонця, а через свічення баченого довкола як розуміння сутнього навколо вас, котре формулює Світогляд кожного з вас і всіх вас разом. Так само сукупність Світів ви називаєте Всесвітом. Святість є випроміненням священного змісту Любові. Промени Любов. Люби себе і все, що у тобі світиться радістю. Так само люби кожного. Стань у світло, і не переймайся темрявою, бо її немає. Стаючи у Світло ТИ починаєш світитися і темрява зникає. Світячи, Ти освітлюєш інших і тим самим допомагаєш їм запалити своє світло. Адже велике є суть малого і навпаки. Твоя Галактика має Центр, що Сіяє потужнім сяйвом у темряві і цим світлом напуває усі зірки у своїй гравітації. Жодна зірка у Галактиці не є самодостатньою егоїсткою, як і жоден найменший об’єкт не є відірваним від Цілого і Єдиного.

  • То значить зміст мого життя полягає в тому, щоб через власне сіяння прийти до Центру Світла?

  • Знаєш сам)))

  • А далі?

  • А далі, Ти дізнаєшся вчасно. Твоя справа – Світитися і світити іншим.

  • «Вот лозунг мой и солнца?»

  • Не лозунг, а суть.

  • Шлях крізь Ефір?

  • Ефір немає координат, тому його не пройдеш наскрізь.

  • Розумію. Це наш матеріальний світ має початки і кінці. Бо є вимірювальним і обчислювальним.

  • У серці Твоєму обчислень немає як і розмірів))) Рости себе у світлі і помагай рости іншим. Все решта – справа Проміння. Ти промениш, і тебе бачать інші променисті. Як ви бачите зорі і галактики так само у світі природи вашої є світло, котре в Тілі Ефіру не має ні кінця ні краю, бо сам Ефір є тим, що чинить рух і випромінює світло і проявляє багато інших процесів, вами не бачених не чутих і ще незнаних на цьому рівні вашого єства, тому вони взагалі поки що вами ще не пізнавані.

  • А буде такий час коли ми виростемо до пізнавання більшого?

  • Обов’язково! Усьому свій час.

  • Усьому і кожному)))

  • Радій! Бо радість є тим невидимим промінням Любові. Але ти про це вже сам знаєш.

  • Знаю))) В радості все відкривається.

  • А чому?

  • Тому що радість є випроміненням Любові, а Любов є основою життя кожного з нас.

  • Пафосно, але терпимо))))

  • Дякую

  • Тобі дякую)))

  • )))

 

Контакт відбувся  21.07.2015.  Київ.

 

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>