22 Гру, 2012

ТИ І Я

812003_1246789187_122

.БЕСІДИ З МАЙСТРОМ,

Привіт Майстре!

–         Що нового?

Все тече і все стоїть на берегах того, що тече…

–         Так завжди було, є і буде… Що нового?

Життя відкриває нові горизонти. Ось ніяк не знайду минулої нашої розмови… Говорили ми з Тобою все про Бога і про Людину. Говорили… За час, що пройшов, частина мене зосталася на березі життя інша кудись попливла… Дивуюся собі, що так все спокійно переживаю і виживаю.

–         Точніше, чого ти «мармуляду» розкатуєш.

Не знаю про що з тобою ще говорити… Вірніше, навіщо записувати цю розмову.

–         А Ти інакше і не розмовляєш зі мною. Пишучи, Ти твориш цей діалог, нашу розмову. А коли не пишеш, то просто слухаєш, щось подумки відповідаєш, щось відкриваєш і… Забуваєш.

Так. Це правда. Пишучи, я маю Тебе в часі. А так, у безчассі.

–         Що Тебе мучить?

Безперспективність… Чекай! Знаю, що скажеш. Але мені важливіше те, що Ти в мені пробудиш. Мені потрібна твоя допомога. Відчуваю, що гублю зміст мого творення. Світ змінюється так швидко…

–         Та ні, це Ти змінюєшся. Тому і бачиш зміни навкруг, бо тримаєшся цих координат. А Ти поглянь просто у суть того, що бачиш.

Суть у всьому така, що суті не бачиться. Власне Суті. Бачиться якесь сплошне подражаніє тому, що зветься Суттю. Знаєш, я останні дні спостерігаю за собою цікаву річ. Мені дивно легко і водночас нестерпно важко жити. Я не можу це нікому пояснити. Коли Тебе не чую, тоді важко, а коли чую тоді все зрозуміло і все як на долоні.

–         Ну от бачиш, сам же ж і пояснив.

Тебе так бракує.

–         Я завжди з Тобою.

Ні, я про те, що коли не чую Тебе, то так бракує, як повітря. Чому так?

–         Тому, що Ти втомлюєшся і відпускаєш м’яз Волі. Пам’ятаєш як у Лесі Українки у «Лісовій пісні» написано: – Ну як таки, щоб воля та пропала? Воля ніколи не пропадає, вона завжди у Твоїх руках, але Ти не завжди відчуваєш власні руки. Ловить Тебе твоє ж поле мрій та сподівань.

Ловить. Таки так…

–         Це поле є полем ілюзій. Чому Ти дозволяєш собі впадати в ілюзію?

А Ти знаєш чому?

–         Знаю. Звичка. Так, так. Звичка друже, є найсильнішим паразитом, що посідає Твій розум. Це трапляється з кожним. З кожним з Вас.

Ти так говориш, наче ось те, що зараз відбувається (наша з Тобою розмова), є меншою ілюзією?

–         Так. Те, що зараз відбувається, є вольовим актом твого таланту. Тому Ти й чиниш це писання. Ілюзій тут немає.

А тема? А зміст? А сюжет?

–         О, так! І Ти мені про це говориш? Ти, той хто взявся за таку неймовірно красиву тему Творчість. Ти вже стільки написав про цей процес, і що? Сам втратив віру, що це є твоєю реальністю? Ти її вибрав і її проживаєш. Не хочеш зміни, і живи іншу реальність. Але реальність! Не ілюзію. Адже Тебе цікавить головне питання творчості; Чи є Бог?

Так, цікавить. І я знаю, що Ти скажеш. Ти скажеш, що Богом є та сама мить, що я її відчуваю реально. Бо тільки тоді я цю мить і проживаю. Хіба не так?

–         Так. То, що Тобі ще? Посміхнися собі. Адже Ти недалеко від того хто для Тебе є Богом. Вірніше Ти не недалеко. А ще вірніше, Ти в ньому і є, бо інакше не було б вас обидвох. Як там Ти наводив приклад закону театру, – Театр, – це завжди двоє?

Так, було таке.

–         Так от, мій друже,  життя  так само. У житті нас завжди двоє. Ти і Я.

Ти і Я… Так, авжеж. Ти і я це одне. Тобто, це і є Я.

–         Це і є Я.

Ти про чисту нульову точку?

–         Так. Тільки у чистоті нульового стану ми з Тобою є одним цілим. Як актор і персонаж, як партнери на сцені, у ділі,  шлюбі,  коханні, у творенні нового Світу і нової дійсності.

Тому, коли я залипаю на ілюзіях, то я не чую Тебе?

–         Так, Ти тоді чуєш тільки себе!  Себе коханого і себе наймудрішого.

Так все просто… Ти завжди відкриваєш мені очі.

–         А Ти їх швидко заплющуєш… Що з Тобою? Чому так?

Впадаю у рефлексію,  не живу,  просто якось так існую. Щось роблю, до чогось наче прямую, а насправді, виходить… Ні я не забуваю про Тебе. Часто ми з Тобою таки тримаємося купи, але я не витримую, Ти маєш рацію. Я втрачаю контакт. Ти ні, а я так… Ти б хоч якось мене підколював, пробуджував для профілактики.

–         Роблю, що можу, але Ти часом дуже вже глухо-сліпий… Ось поглянь, скільки часу згайнував на це порожнє переливання пустого базікання? Чому Ти не ставиш питання перед собою? Конкретне чітке і зрозуміле питання? Оце і засмучує мене найбільше.

Буду обачнішим. А може це і є моя проблема, що я не чую зараз питання. Чую тільки…

–         Брак питання?

Так. Коли бракує питань, то виходить, що ми з Тобою не маємо про що й говорити навіть. Чому так  мені важко?

–         Бо Ти «фільтруєш базар» Ти увесь час побоюєшся, що коли хтось прочитає ці тексти, то оцінить Тебе якось не так як би Тобі хотілося. Це важко вести розмову відкрито і не прикриваючись та не ховаючись за персонажа, я знаю. Колись Ти був дерзновеннішим.

О, так. Це правда. Чогось мені дійсно бракує. Відваги.

–         А Ти наплюй на все і вся і тримайся вільно і щиро.

Я спробую.

–         Пробуй уже.

Добре. Давай спробуємо так. Творчість є процесом, що триває по за волею Людини. Що тоді Людська воля у творчості?

–         Молодець! Класне запитання і важливо зазначити, це є наріжним каменем у мурі храму мистецтва, будованого вами впродовж віків. Давай послідовно про це порозмірковуємо.

Давай, я готовий.

–         Отже творчість є процесом проявлення, народження і відкриття водночас. Творити може всяк суще на Землі. Власне для цього воно і з’явилося на планеті, що є полігоном для творчості. Питання важливо скерувати на те, що творення творів не є тільки матеріально проявленим процесом, особливо результатом.

Тобто є твори і не матеріальні, скажімо, інтелектуальні, духовні, емоційні по одинці і водночас разом зв’язані в одну структуру тонкого плану.

–         Так, Ти маєш рацію. Таких творень є більше і значна частина їх так ніколи і не проявляється у матеріальному форматі, оскільки залишається на рівні ідей і мрій. Але, Тонкий формат структур має своє одвічне поле творення, що повниться новими надходженнями.

Ти про Людську природу уяви і прояву уявленого у чіткі структури композиційних полів у сталі витвори, такі як поетичні образні гравітаційні згустки, змістовні структури сюжетних композицій, що не є друкованими чи мальованими, зіграними музиками чи акторами і дак далі?

–         Так саме про це. Їх як бачиш сам, надміру багато. І це ми з тобою говоримо лише тільки про Людину і її природу. А що, як до цього додати тваринний, рослинний, бактеріальний і молекулярний світи?

А, що … Є такі світи? Мені завжди бачиться один єдиний світ у якому все це разом існує.

–         Існувати існує, але творення кожного просторового прояву є іншим. Мозаїка божественного має в собі неполічену кількість творчих просторів, котрі не завжди є видимими чи відчутними, а тим більше знаними.

Ти маєш на увазі те, що діапазон нашого Людського сприйняття Світу є надзвичайно тісним, щоб у нього вмістилася уся спектральна, якщо так можна висловитися, повнота сприйняття світу Людиною.

–         Десь коло того. Не хочу товктися на місці, але Ти сам знаєш, що органи чуття, якими ти озброєний, є надзвичайно короткої і вузької дії. Тому Ти сприймаєш світ дуже маленьким проектуванням на екран твого сприйняття Світу. Це, зрештою відомо чи не школярам. Але ми з Тобою говоримо про процес творення, як про процес, що має імпульс осмисленості і триває у свідомому промені і, навпаки про такий процес, хаотичного проявлення неочікуваного і не завжди бажаного, що відбувається по за Людською волею і зусиллям.

Але дотичним є до самої Людини і її життя.

–         О так! Ще й як дотичним! Можна сказати, що цей процес є несвідомим життям Людини.

Ну, про це вже теж усі пташки перецвірінькали. Що нового Ти хочеш мені сказати?

–         Те, що Ти хоч і знаєш, але завжди забуваєш.  Несвідоме творення є творенням твого Світу. І саме Твого! І знаєш чому?

Знаю, тому, що я не є лише тим, кого знаю як особистість і яку знають інші, а скоріше я є тим, кого абсолютно не знаю сам, не те, що хтось інший чи інші.

–         Браво! Тоді нам буде легше. Значить, якщо Ти твориш несвідомо, то з цього можна визначити і те, що Ти твориш над свідомо і понадсвідомо.

Як це?

–         А так. Ось поглянь на Людську долоню з розчепіреними пальцями. Де великий палець на горі і мізинець внизу. Середній палець візьмемо за свідомість, тобто контрольований процес. Вказівний палець, визначаємо як над свідомість, це процес, що утримує погляд з більшої відстані і відповідно з більшим об’ємом інформації та інформованості про все, що вже діється. Вібрація такого процесу є вищою за процес свідомого творення. Далі маємо нижчий рівень вібрації. Це – безіменний палець, що є проекцією підсвідомого процесу творення. Тут маємо усі інстинкти вроджені та набуті, рефлекси і автоматичні навички. Територія тіла, знання маріонетки. Далі підемо ще нижче. Тут мізинчик і все, що є несвідомим, що приходить і проявляється з імпульсів чуття зовнішнього і внутрішнього життя. Це знання інших істот, ментальних конструкцій, духів, бісів і тому подібного мотлоху створеного і твореного усіма сущими і Всесвіті. Тепер найголовніший – Великий палець. Це символ прояву понад свідомого процесу. Інформації, що поступає до Тебе прямо від найвищого рівня знань. Це промінь Бога. Назви як хочеш. Тут є усе, що є вже одвічно і вічно триває, тому ця інформація має усю повноту власного структурного гравітаційного тіла і сила такого творення немає жодних меж. Це є метафізична дочасність і відчасність, сила потужності якої, без перебільшення немає обмежень чи вимірів. Це є магічний план, що здатен створити будь що і будь де, з будь чого і для будь кого, без жодних винятків.  Тому в цій позиції Великий палець є головуючим і утримуючим усі інші плани, бо вміщає у собі всіх і вся. Так само як у маніпулюванні рукою, всі пальці без Великого, є «каліками».

Я розумію, значить вся нечисть теж живе у найвищому Абсолюті?

–         Не живе, а є інтегрована інформованим і знаним у всіх своїх тайних зазіханнях та підступних заговорах і злочинних коаліціях.

Значить Біси є не просто відомі і знані Абсолютові, а ще й діють під безпосереднім керівництвом того ж Пана Бога?

–         Ні не так. Все має право на власну волю, як і Ти,зрештою. Тому все має свої власні кроки, але вони не є таємницею для Абсолюта, тобто, того ж таки Пана Бога. Тому Ти і молишся до нього, щоб уберіг тебе від того всяческого зла. І він дійсно береже Тебе, бо Ти заявляєш про Твою власну віру  і свідоме відчуття тої найвищої вібрації, що здатна двигати горами і воду перетворювати у вино. Все залежить тільки від того, що є Твоєю молитвою, як Ти її створюєш і як утримуєш себе у цім стані. Це не є легко. І тому така рідкість – сильна молитва. Тому ви маєте посередників, через кого Ви молитеся. Ви називаєте їх Святими. Ось як сьогодні, день Святого Миколая, тому більшість молять Миколая про допомогу і просять Миколая просити у Бога для них благосні дарунки.

Значить Зміст усіх Святих у посередництві? У посередництві високих творчих вібрацій тонкого і низьких вібрацій грубого, матеріального Світів, а точніше, Всесвітів?

–         А що малий зміст?

Значний. Я б сказав, Ти мені відкрив очі на тих Святих… Ніколи б так не подумав. Я завжди мав їх за вигорілих егрегорів, Авторитети давно минулих літ, а тому непотрібні і такі, що заважають рухатися мені вперед.

–         Так, я знаю, тому про це і говорю з тобою. Помолися Святому який сильніший за тебе в надцятеро і тисячократно вивіброваніший у божественній вібрації. Помолися і відчуєш, що слова мої не є порожніми, власне Я з Тобою зараз говорю саме через них і конкретно через Миколая. Тебе це дивує?

Ні. Я вірю Тобі. Мені немає чого заперечувати Тобі, бо в цім потоці інформації Ти мене піднімаєш і вивібровуєш так, що я чую знання, що Ти їх мені даруєш не лінійно а голографічно, так якби я все це давно знаю.

–         Так і є. Ти все це давно знаєш сам. Просто Ти зараз згадуєш про це. ТИ вібруєш над свідомою частотою і тоді Ти знаєш. Знання приходять з над свідомого усвідомлення себе як процесу.

Саме так, над свідомий процес, це і є моє Вище Я. Тому я і можу бачити композицію твору, його структуру і тло на якому цей твір твориться, контекст його і над завдання твору цього. Мені зрозумілий твій приклад долоні, що Ти його застосував. Це справді дуже просто і ясно. Дякую Тобі.

–         Тримай і застосовуй за призначенням.

Майстре.

–         Так? Що ще?

Чому п’ять пальців руки є символом змістовності природи Людської природи? Це дійсно так збудовано Людину? Це, що такий образ і подобіє?

–         Образ, Божественна суть, є тонким планом Людського єства. Це з простору інформації до якої Ви маєте безпосереднє, а отже, пряме відношення і підключаєтеся до полів інформації, як от Ти зараз, вільно і самовільно так само просто як самовільно відключаєтеся, зостаючись на самоті. Створені, а точніше народжені  у фізичному проявленні біологічного виду живих (животних) істот (жив), Ви, як партнери, запрошені до спільного діла – перетворення Зла на Добро. У цьому Ваша місія, – творення кРАси, добРА, гармонії на цій планеті разом з усіма силами Абсолютної Любові що відряджені для цієї місії у цей Фізичний Всесвіт. Кожен з Вас має цю суть у собі. Та не кожен здатен згадати про це.

Згадати?

–         Так. Ви забули своє походження. Через накинуті і підкинуті Вам деструктивні програми паразитичними сутностями, Ви розділилися і відділилися від Цілості Єдиного і вічного, через те і стали тривати у часі короткочасно і вмирати на злеті опанування Мудрістю.

Жах! Чому так? Адже це не є справедливо, що ми так коротко живемо!

–         Справедливо по відношенню до кого?

До Людини як такої. Чому таке обмеження?

–         Це обставини теперішньої Вашої експедиції. Обставини, що не залежать прямо від Вас самих. Ваша короткочасовість життя полягає у підвищенні сенсу Вашого життя, у його цінності і вартості. Це стало необхідним  через Ваше падіння, через підміну Ваших цінностей. Коли зміст життя фізичного тіла мав сенс у відповідності до завдань покладених на Вас, то Ваше земне життя було без визначених термінів. Ви жили рівно стільки скільки Вам було потрібно для Вашої особистої місії – дослідження Фізичного Світу. Від часів, коли проявилося ЗЛО, яке паразитує на життєтворчих та емоційних енергетичний полях, Ви стали чутливими до Його впливу і спокушені тими перспективами, що Зло (паразит) вам підкидає.  Від постійного впливу паразита ви, заколисуючись у Гордині, втрачаєте свою прапам’ять про зміст Вашої місії. Інакше кажучи, з підміною паразитами цінностей Вашого життя, а саме, коли земні цінності, багатство, влада, ситість, врода, інтелектуальність, затьмарили Вам Вашу ж єдину цінність –  одвічно вічне єство Божественного Цілого, де саме поняття цінностей взагалі не існує, оскільки немає градації якісного і значимого поділу, бо  все є одним і трасцедентально об’єднаним, Ви як ТУШКИ ( термін Верховної Ради Твоєї країни), перебігаєте у табір паразитів. Відбувається протистояння і боротьба, точніше війна. Щоб не заснути всій Вашій експедиції  тотально, Ваш термін фізичного проявлення став скорочуватися, для того, щоб Ви замислилися над змістом Вашого існування, призначенням Вашого життя.

Навіщо?

–         Кажу ж Тобі, щоб загострити відчуття значимості самого Вашого життя тут на Землі. Тому народжується так багато нових воїнів Божественного Світу. Але сила Паразита ще досить сильна. Той, хто розуміє цінність життя, не буде витрачати його на руйнування і диструктивістську діяльність, той відкриває для себе цінність часу і вартість кожного подиху.

Все одно, не розумію навіщо так було все ускладнювати?

–         Дійсність є дією, що містить у собі протидію. Це Закон творчості. А Закон будь-якої дії вимагає ускладнення обставин, інакше відбувається профанація процесів. З кожною секундою Світ ускладнюється і значення набувають нових координат і навпаки. Тому неможливо двічі увійти в одну ріку… Ти все сам розумієш, навіщо це тупцювання?

Я розуміти, розумію, але ж усе це проявляється саме у просторі й часі через страждання Людські.

–         Так. Така вже тут природа дійсного, що без страждань нічого не відбуватиметься. Тут не прості умови для життя. Можна сказати, що одні з найскладніших в Галактиці.

Але ж Ти говорив щойно, що у Божественній Цільності все єдине і трансцендентальне?

–         Так. Але у матеріально проявлених галактиках існує безліч різноманітних класифікацій і градацій цивілізаційного розвитку. Ви занадто самовпевнені стосовного Вашого Богоподібного походження. Все суще є Богоподібним у тій чи іншій степені розвитку. Навіть камінь має Божеську природу і подобизну. Тому сказано не раз, що Бога в одно форматному і єдиноликому прояві не існує. Так як музика не може існувати в одному звуці, а малярство в одні фарбі чи графіка в одній лінії чи крапці. Багатозначність форм і змістів є грою божественної природи, тому все єдине і все взаємопроявлене і все взаємозв’язане Любов’ю. А Любов, є всепроникливою і всеосяжною, а тому і вічною. Паразит не має Любові, лише тільки страсті, бо пристрасний і закільцьований на собі самому. Тому паразитична природа є егоїстичною, а тому і відділеною від цілого. Самовільно відділеною, оскільки все має волю вчиняти так як хоче.

А чому я не маю волі вчинити своє життя вічним?

–         Хто тобі таке сказав? Ти маєш таку волю. От тільки щоб оволодіти цією волею Тобі ще вчитися і вчитися. Рости і рости. Але маю надію, що колись Ти доростеш і відродишся у своїй одвічній красі і змісті.

Коли це буде і з ким це трапиться, мене вже давно не буде на Світі.

–         Як знати… Подумай, що свідомість Твоя ще дуже залежна від егоїстичного уявлення про себе, як про єдиного і особливо важливого. Коли збагнеш, що Ти порох, тоді можливо і відкриєш для себе однорідність і одностайність Вашої цивілізації у проявленій Вашій многоликості. Адже по образу і подобі… Розумієш?

Тепер так. То, що стосовно підказки закладеної в руці Людини? Про Свідомість Ти розповів мені потрясаюче! Але ми з Тобою колись говорили про складові плани Людської природи.

–         П’ять планів взаємодії з Всесвітом. Великий палець, – Духовний план. Вказівний, – ментальний. Середній – фізичний. Безіменний – біохімічний. Мізинчик – емоційний. Два плани: фізичний та біохімічний є проявлені у фізичному, грубо вібраційному форматі Всесвіту , а три: Духовний ментальний і емоційний, – є тонко вібраційним проявленням. Ліва долоня – проект а права дійсність, склади їх докупи і матимеш перезавантаження і узгодження завдань з дійсними виконаннями. Існує багато змістовних знаків закладених у Вашій природі та Вашому тілі. Ця божественна мудрість є все проникливою і тому Ти її можеш побачити сам. Прозріваючи Ти відкриваєш і згадуєш себе. Згадай усе і станеш над ситуацією, що склалася на планеті Земля.

Це звучить фантастично. Тому я розумію, що це не є можливим для Людини за одне життя стати над ситуацією і вернути собі божественну природу вповні.

–         Тоді відпадає будь-який зміст у Твоєму існуванні. Навіщо Ти прийшов у цей Світ?

Так, я розумію Тебе. Стільки знаків, що Ти мені відкрив їх, вказують на те, що Ти говориш правду. Що ж тоді мені треба буде робити і чим займатися, коли я перероджуся у первинність власної природи?

–         А тоді, Тобі нічого буде турбуватися про це, бо одразу все стане зрозумілим само собою. Воно й так майже зрозуміле, але ще присутні сильні штори, що розділяють Тебе від ТЕБЕ.

Надзвичайно цікаво і захоплююче.

–         Твоя місія є надзвичайно красива і мудра. Ти маєш все необхідне для її виконання, справа тільки за Тобою, за Твоєю Грою, за Твоїм настирливим натхненням до творчості і Твоєю Любов’ю до всього сущого у Всесвіті. Головний крок Ти уже зробив. Тепер ти на стежині, що веде Тебе до ТЕБЕ і до Головного Змісту Твоєї Місії. – творити гармонію. В цьому завжди бачили свою місію Великі особистості Вашої цивілізації. Однак пам’ятай, щокроково пам’ятай, паразит не спить (вРАг нє спіт),  паразит реагує на Твою дію своєю контрдією. Така тут точиться війна. Ти визначився у своєму таборі?

Я чув це призначення від народження і відстоюю цю позицію, але мене легко обманював паразит, впливаючи як на мене самого, так і на особистості, котрі є мені рідними і дорогими, тому я часто губив орієнтацію на полі борні і вчиняв дії, що були більш на користь вРАгам. Як все це справді відбувається! Все так просто і ясно! Чому я так довго до цього розуміння йшов? Чому Ти не підказав мені цього раніше?

–         Я підказую увесь час, від самого першого твого подиху, але Ти маєш Волю вчиняти так як Ти вважаєш за потрібне, інакше Ти був би просто роботом. А Ти особистість РАзУМна. Планка Твого навчання є високо поставленою і чим вище Ти здіймаєшся, тим вищі завдання перед Тобою постають. Закон композиції проявляється у всіх варіантах дійства. Я вже казав Тобі, що  місія Твоя не є з простих, простих місій взагалі не буває, бо яка з них користь. Без труда не витягнеш і рибку із пруда, – каже руське прислів’я.

А складніші місії бувають?

–         А як Ти собі мислиш?

З нашої розмови виходить, що так… Цікаво знати, що то за такі складніші місії?

–         На цьому рівні свідомості Тобі цього не збагнути. Кожному своє. Пройди Твій рівень місії і тоді,  Тобі відкриється наступний. Я ж Вам дав натяк про це у Ваших комп’ютерних іграх, а почав ще віддавна з тих найпростіших ігор, що тренують логіку, інтуїцію, віру, і терпіння. Терпи мій сину, терпець тебе шліфує! В трудах твоїх пробуджується твоя пам’ять. В трудах ця місія Твоя!

Тепер зрозуміло мені, що значить Воїн Світла. І чому власне митці; поети, художники, архітектори, композитори, драматурги, режисери і актори творять свої твори направленими на вирівняння кривизни зпаразитованого організму Людини. Ось чому ми РАдіємо дивлячись на кРАсу. Я навмисне виділяю РА.

–         А чому?

Тому, що РА є не просто ім’ям, одним з неполічених імен Бога, а тому що зміст РА у випромінені, у сіянні. РАдіація, РАдість, пРАна, кРАса, і так далі. В мові нашій збереглась прадавня мова і о диво вона насправді є надзвичайно дієвою, бо діє змістами значно глибшими аніж заштамповане зовнішніми  означеннями слово. Але про це окремо треба говорити. Обов’язково треба про це говорити.

–         Про це вже говорено не раз. Кожен з Вас має свою гостроту променя дії. Образно кажучи кожен з Вас має свого МЕЧА. Вдаряй там, де Ти Є. Там окрім Тебе ніхто інший не пройде. Кажу ж Тобі, у кожного з Вас своя місія і своє поле битви. Через Тебе ця вість розходиться у всі простори. Дій, тільки не спи. Не спи в прямому розуміння цього слова. Пробуджений не спить, лиш відпочиває перед боєм.

Дякую за нагадування. Насправді ця розмова з Тобою відкриває мені очі на зміст не тільки мого життя а й на зміст усього, що твориться навкруги. Головне, що стає ясно, так це те, що поганих Людей немає. Є тільки такі, що заблукали. Колись Ти мені сказав, що місія Людей врятувати «падшого янгола». Це правда. Я це тепер розумію дуже добре. Як і розумію, що Ми повинні не сперечатися і не ворогувати між собою, лиш рятувати нашу місію, прозріваючи і навертаючи до її змісту всіх хто коло нас. О, Господи, як це не просто. Відчуваю себе у цьому Акті приреченим бути рятівником.

–         От, бачиш, це і є твоя робота тут і зараз. Чуєш своє призначення, тоді дій свідомо. Я вже колись Тобі казав, пиши вертикальну літературу! Пам’ятаєш?

Так у мене записка на робочому столі у кабінеті ще досі лежить. Оце, що зараз пишу це воно і є, – вертикаль. Однак сюжетні твори теж просяться на світ.

–         А хто Тобі забороняє? Пиши все, що можеш написати. Від Твого першого опублікованого твору Ти вже маєш інакшу координату битви. Тобі про це вже говорять інші креатори. Головне не сперечайся і не жалійся, що Тебе не розуміють, не помічають, не відзначають. Просто роби своє діло вперто і структуровано. Знай, що Ти не один, але Місія Твоя ЄДИНА.

Дякую, Майстре за цю розмову. За лікування, за пробудження. Сподіваюся, що наступна розмова обов’язково буде і відбуватиметься вона вже скоро.

–         Навіть не сумнівайся! Тримай меча міцно в руці. Дивись на Світ широко розкритими очима. І ГОЛОВНЕ – НІЧОГО НЕ БІЙСЯ!!! Страх – є головною зброєю паразита. Він ловить Вас на цей гачок. Піймавшись, Ви стаєте безвольними, як та рибка на гачку. Стань прозорий для Зла і воно тебе не зможе вразити. Чисть свій дух щомиті і тримайся при свідомості.  Смерті немає. Є тільки забуття провалених місій тими, хто зостався живими. Від того, який подвиг спроможешся вчинити, така і пам’ять по тобі залишиться. Грай головну роль у своєму житті, на другорядні партнерів тобі не бракне ніколи. Сильна гравітація притягує необхідні компоненти структури дійства. Це закон Креативної природи.  У Тебе все є, діло за вчинками. Вперед! Я завжди з Тобою.

Як і Я.

–         Амінь!

 21.12.2012.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>