30 Гру, 2012

МРІЯ.

майстер

.БЕСІДИ З МАЙСТРОМ.

Привіт, Майстре!

–         Вітаю.

Чому одні мрії збуваються, а інші ні?

–         По різному мрієш.

Тобто? Як по різному?

–         Ті, що збуваються, тому й збуваються, що Ти створюєш проекцію чистою, а не оцінюєш з точки свого існування. Тобто, Ти не вчиняєш аргументування того, про що Ти мрієш. Ти створюєш свою Мрію чистою, тобто непорочною різноманітними «АЛЕ». Така проекція має сильну творчу гравітацію і творить себе сама, бо їй в цьому ніхто не заважає і не перешкоджає страхом та різноманітними упередженнями стосовно шляхів здобування цієї мрії.

Тобто, Ти хочеш сказати, що мріям збуватися заважаю саме і тільки Я сам?

–         Так. Тим Твоїм мріям, що не збулися, Ти сам і став на заваді до їх здобуття. І Ти знаєш це добре сам.

Так. Я це справді знаю. Вірніше я здогадувався про цей принцип. Власне тому я й веду з Тобою зараз цю бесіду, бо хочу переконатися у своїх здогадках. То, значить, я правильно помислив, що запитав Тебе про це… Мрії мої, як птахи у небі. Я сам їх запускаю і сам їх збиваю стрілами невірства та страхів…

–         Власне саме стрілами своїх страхів і відсутністю віри. А точніше протилежною силою, що натягує тятиву твого лука ВЧИНКУ, ця сила Тобі теж відома як Зневіра. Коли Ти зневірений у собі і своїй силі, тоді Ти і вбиваєш свої найсокровенніші мрії.

А я думав, що Мрії найсокровенніші тому так і звуться, що вони є сокровенними і захованими від моєї свідомості так глибоко, що ніхто не є здатним їм перешкодити здійснитися.

–         Сокровенні вони тому, що дійсно є захованими і прихованими навіть від Тебе самого, але Зневіра має руйнівну силу, як корозія, що проникає в найглибші і найузабезпеченіші місця, тому іржа роз’їдає найміцніші конструкції будь-якого Змісту…

Чому так відбувається?

–         Тому, що ТИ не тримаєш себе у чистоті творчої вібрації. Ти падаєш скошеним страхом, маловірством, розчаруваннями, опертими на факти дійсного, що Ти саме в цю мить проживаєш. Тому, Ти і вчиняєш руйнівну дію, сам того не бачачи і не підозрюючи своїми думками, тобто Розумом. Ти стаєш забрудненим інформаційними полями Лярв, що їх плекаєш сам і котрих притягуєш тими ж самими розумовими мисленними процесами, котрі відбуваються вже під дією цих Лярв – Гріхів. (про це ми досхочу наговорилися у наших бесідах про гріхи і чесноти, записаних Тобою під назвою «СІМ»). Так, друже мій, важка Твоя Місія і водночас прекрасна своїми можливостями. Можливостями створення нових світів.

Тепер я розумію, чому Христос, так переживав за своїх учнів, що ті були маловірами…

–         Тому й записано притчу про Симона (Петра), що хотів ступати по воді як Ісус і мало на втопився, зробивши перші пару кроків. Так само і кожен з Вас. Вчиняючи перші кроки назустріч Мрії, Ви зневірюєтеся підпадаючи під звичну раціональну думку Вашого Розуму, що в основі своїй є критичною. Критичність її полягає у запереченні самої можливості до вчинення Кроку. І що головне, до спроможності того, що Ти це насправді можеш вчинити. Найчастіше це трапляється ще й тому, що ТИ вчиняєш заперечення вже за мить до того, як ще тільки починаєш формулювати свою Мрію у думку. Тому кажуть – «Бійся мріяти, бо Мрії збуваються», хоча суті казаного не просто збагнути, оскільки найчастіше мається на увазі, що надсильне, й заздрісне бажання, саме і є Мріянням. А це не так.

Але, чому і як!

–         Тобі дається можливість самому замислитися і збагнути, чому і як.

Але ж ми про це з Тобою вже говорили, власне навколо і довкола цього… Як же я так не бачу і не чую? Чому таке трапляється?

–         Тому, що Ти поспішаєш жити. А з поспіху чиниться глупість. Мудрість є процесом опертим на Віру і лише тільки на Віру, а глупість опирається на Зневіру, зневіра на відсутність змісту, відсутність змісту породжує Страх жити і, все закільцьовується, бо ТИ вже піймався у коло власної ілюзії стосовно здобуття і здійснення своєї Мрії, а вірніше, у переконання нездійсненності Мрії. То хто Тобі доктор? Як бачимо, – Ти сам.

От же ж ти… Правда Твоя! Все саме так і відбувається зі мною. Не знаю чи так само з іншими?

–         Точнісінько так само. Існують особисті оригінальності у вчиненні власної Зневіри у власні мрії, тут Ви маєте повну волю. Ти вже сам про це добре знаєш.

Так. Я все це знаю… Я завжди все це знав. От, тільки забуваю, забуваю, забуваю… Скільки всього я забув і забуваю? Як же ж тоді я живу?

–         Ти згадуєш, що є життям і, проживаєш його.

Ти знову про спорідненість природи творення і пам’яті?

–         Так все про одне і те ж, Друже мій.

Як я можу називати себе мудрим, коли я такий невіглас? Вірніше, не вмілець жити?

–         Ти саме цьому і вчишся тут на Землі. Я вже казав тобі, що Ви тут виконуєте особливу Місію, – вчитеся творити у сотворчості з Абсолютом. Ті з Вас, кому вдається це розпізнати і пізнаючи оволодівати принципами Творення, ті, піднімаються над своїм минулим і здіймаються на Світом цим. А кому не вдається, то нічого страшного в цьому немає, пробуйте ще і ще, допоки не второпаєте, що це просто. Просто, як дихати, як говорити, ходити, дивитися і слухати, бо все це і є процесами Творення. «Ти живеш не одне життя, одним воно стає по смерті Твоїй».

Це є цитата з промови одного персонажа з мого оповідання «Ведмідь», звати його Іван…

–         Так, Ти твориш Світ у якому живеш і так само створюєш усе, що у ньому є і буде.

Але ж творять й інші? І творять своє, до чого я не має жодного відношення.

–         Це Тобі так здається, що Ти не маєш до всього цього відношення. Насправді все у цім процесі є трансцендентальним, тобто взаємнопросякнутим єдиним інформаційним полем Землі. Тому, і саме тому, немає нічого таємного, щоб не стало явним, відомим. Це стара істина як і сам Світ. Чому? Тому, що вам даються знаки і підказки на всьому Вашому шляху. Одні їх помічають і вчиняють корективи у своїх творчих процесах, інші навіть коли й помічають, то, або не розуміють, або просто нехтують. В цьому і є Ваше ЛОХІВСТВО. Пам’ятаєш казки про Івана Дурня. Це історії про те, як ЛОХ стає Мудрим.

А чому він стає Мудрим?

–         Тому, що помічає знаки, бачить їх, вникає в них, перемагає власний Страх і Зневіру, здобуває Силу, стає Хоробрим (х-РА-брим),і перероджується у Мудреця. Кожна Казка для Вас є під-Казкою, а підказка для того і дається, щоб вникнути у суть Казки, бо Казка є КАЗАННЯМ вічності Людства, тобто досвідом поколінь.

Я розумію, що моє життя є процесом навчальним. Так?

–         Для Тебе в цю мить саме так і є.

Що значить для мене в цю саме мить? Ти ж щойно сказав, що це життя, тобто життя кожного з нас, кожної Людини є школою ТВОРЧОСТІ. Тобто процесом навчання того, як творити з Богом і в Бозі? Чи я щось не так зрозумів?

–         Ти правильно все розумієш. А я вказую Тобі на те, що Ти сам Твориш Власний Світ. І так вчиняє кожен з Вас. І якщо ТИ твориш своє Життя яко процес навчання, то Ти вже маєш цю свідомість про свій рівень і свою місію. А хтось має зовсім інше уявлення про власне життя і творить його таким чином, як Він це бачить і проживає саме те, що проживає.

Тобто Мова йде про безліч варіантів того, що є життям?

–         Саме так. Безліч. І у цій безлічі Ви маєте необмежену волу до вчинення тих вчинків і дій, що їх вважаєте за потрібне вчиняти і здійснювати. В цьому і полягає зміст Школи Життя. Школи Творчості. Божественної місії. Кожному – Своє. Тому Богу – Богове, а кесарю – кесареве.

Отже, я маю інший формат життя, аніж інші?

–         Так Ти маєш повну волю. Як би Ти мав той самий, як Ти виразився, формат, тоді Ти був підневільним роботом, що існує у залежності від якоїсь однієї програми. В цьому немає жодного сенсу, хоча у Вас є цілі держави, де проводиться дослідження процесів творення у програмних матричних системах керування масами. Тобі відома така дійсність, Ти народився у такій соціальній системі, що звалася СССР. Але Боже перемагає, бо саме природа Божого Творення має у собі індивідуальну волю і свободу вибору. Тому усі ці Ваші спроби стати Богами, і заганяють Вас у тоталітарні системи. Але вільному – воля. Хочете – маєте. Маєте саме те, що маєте.

Так, маємо те, що маємо… Але ми мріємо про щось особливе як для кожного зокрема, так і для усіх разом. Кожен народ прагне своєї мрії, чому одні здобувають, а інші ні?

–         Усі здобувають те, про що мріють.

Як? Ми що, вимріяли собі те, що зараз переживаємо тут в Україні.

–         Так. Саме Ви ось саме оце все і вимріяли. Сукупність намріяного не є однорідною інформацією, адже всі Ви є індивідуальними особистостями. Ви ж самі кажете – де є два українці, там три гетьмани. То хто Вам доктор? Ви створюєте свою колективну реальність такою якою її бачите. Тому можна сказати, що хочете одного, а на справді бажаєте зовсім іншого. Ось тому і маєте те, що маєте.

Ні, це тому, що сильні світу цього керують нашою свідомістю, нашими бажаннями, купують нас дешевими обіцянками, зманюють солодкими словами про легкість і зручність у володінні тим-то і таким-то.  

–         Ось бачиш як Ти вчиняєш? Ти знімаєш з себе відповідальність за власне життя, а заразом і за власний Світ у якому Ти живеш і перекладаєш відповідальність на інших. Тому і маєш те, що маєш. І чим сильнішим є Твоє переконання, що Тобі не дають жити оті інші, багаті можновладці, тим сильнішим є Твоя Зневіра у собі. Тому Ти вже не Живеш своє Життя (не Твориш), а існуєш у програмі Тобою ж самим і створеною.

То хто мені доктор?

–         Отож!

Бляха – муха! Що ж робити? Як же мені не потрапляти до цієї пастки?

–         Молитися треба.

Молитися?

–         Так. Молитва очищає від Зневіри. Молитва відкриває Тобі Духовний канал, що єднає з Учителем.

З Тобою?

–         Ні з Учителем, напряму, без посередників. Я для Тебе посередник. Кожен Майстер тільки посередник. А вчитель ОДИН. Вчить нас усіх на всіх просторах і всіх Світах одна єдина ЄДНІСТЬ – всепрониклива Мудрість Вічного Творення.

У неї, ньому, в цього є ім’я?

–         Усі імена і назви у сукупності і в кожному імені і назві зокрема кожного індивідуума, кожного елементу.

Не просто це збагнути.

–         Ні, навпаки, дуже просто. Коли ти відпускаєш розум і слухаєш серцем, тоді відразу все стає на свої місця. І що головне, – Ти тоді стаєш вільним. Розум є обмеженим простором, а серце безмежним. Знайти мир між ними можна у Молитві вдячності за те, що Ти вже маєш і те, ким і що Ти є.

Я пробую так молитися. Насправді, я навіть помічаю, як змінюється моє життя. Зрештою, все, що ми тут з Тобою обсервуємо в цих наших бесідах, віддзеркалює ці зміни. Я бачу, що теми наших бесід стають більш конкретними і глибокими. Я безмежно Тобі вдячний за цю можливість вчитися. Бо це і є моя школа життя. Я бачу, як  мені відкриваються тайни природи творення, як даються можливості до практичного дослідження, як притягуються потрібні Люди і ситуації. Так само бачу, як я пропускаю можливості через власну Зневіру і Страх. Як вчиняю неправильно, коли сліпну від бажання, коли передчасно тішуся тим, чого ще не сталося і що головне як у цьому проявляється природа творення. Як протиречива думка, що передує здавалося б головній думці  – мрії, перевертає конструктивність творення у деформування і руйнування самої мрії. Так само бачу, як мені раптом бракує віри і відповідно сили для втримання творчого процесу і як я його відпускаю, і відповідно втрачаю сам процес і гублю ціль та мету… Все це я тепер бачу і помічаю. Але, мені ще багато треба вчитися, щоб тримати ситуацію «в руках».

–         Працюй. В цьому суть Творення. Праця є радістю Творення. Шукай у щоденному, що чинному, у будь-чому, з чим маєш взаємодію, радість процесу. Сам п-РА-цюй і іншим допомагай. Що може бути більш значимішим за такий досвід?

Що ж мені робити, що б допомагати іншим?

–         Роби те, що чуєш у собі, як призвання, як голос Серця, як Боже веління. Не оцінюй і не переоцінюй. Взагалі не давайся до оцінки, бо з тої точки, у якій Ти знаходишся, не завжди видно всю велич Змісту Твоєї Мрії. Так – так Мрії, бо те, що чуєш Серцем своїм стає Твоєю Мрією. Інакше й бути не може. Тим Мрія відрізняється від бажання, жадання, хотіння, потреби, та інших процесів притягування будь-якої мети, бо це прерогатива розуму Твого. Мрія, не може бути маленькою, дрібненькою, короткотривалою, а головне дешевою і легкою. Мріяння, – є дією, що є вчиненням Божественної природи Людини. Тому, Мрії деколи збуваються наперекір Вашим очікуванням, або тоді, коли Ти вже навіть забуваєш про свою мрію. Бог не є споглядачем і суддею, Ми Творимо увесь час Разом. Тому я кажу Тобі РАз-у-РАз,  – «Ти не один». Ти є всім і у всьому. Тому Ти і тільки ТИ несеш відповідальність за Світ у якому Живеш. Що мало?

Я б сказав, неймовірно багато. Багато роботи.

–         Тоді не зволікай на зовнішні причини. Шукай в собі ЗМІСТ більший, величніший за той, що вже Тобі відкрито. Не бійся. НЕ БІЙСЯ!!! Життя дає унікальну можливість прожити його якнайповніше і якнайзначніше. Створи собі злет на високості нових просторів,тих, що не мають горизонтів. Ти маєш такий шанс. Кожен з Вас його має. Що вчиниш ТИ? Камо грядеши? Яка Твоя Мрія? ВСЕ ТИ ЗНАЄШ САМ!

Дякую! З Новим Роком Люди! З новим Творенням!

–         Амінь!

 

 original

 

 

 

 

 

 

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>